Святитель Максим
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Святитель Максим

1285-1305 рр.

Святитель Максим, наступник Київського Митрополита Кирила III, за походженням був грек, прибув на Русь, яка занепадала під татарським ярмом, у сані Митрополита 1283 року. Святитель побажав зупинитися в Києві, але від грабіжницьких набігів татар місто спустіло. Митрополит Максим направився до Брянська, а звідти поїхав у Суздаль. Під час подорожі містами Південної Русі на Волині святителя зустрічав ігумен Ратського монастиря Святитель Петро — майбутній наступник Митрополита.

1295 року у Володимирі Святитель звів з архієрейської кафедри єпископа Іакова і призначив єпископа Симона. У цей важкий час Великокнязівський престол знаходився то у Володимирі, то у Переяславлі, то у Твері.

Побоюючись образити південних руських князів своїм переселенням на північ, Святитель у гарячих молитвах звертався до Божої Матері й був удостоєний знамення від Пресвятої Богородиці, Яка вказала на Володимир як на місце його перебування. 1299 року Митрополит Максим переселився до Володимира, а наступного року поставив єпископом у Новгород святого Феоктиста.

1301 року Митрополит Максим прибув до Константинополя на Патріарший Собор, де, з волі Святителя, Сарайський єпископ Феогност запропонував для розгляду питання про потреби Руської Церкви. Піклуючись про зміцнення Русі, що знаходилася тоді в неволі, Святитель переконував Московського Князя Юрія Даниловича примиритися з тверським князем Михаїлом Ярославичем і не радив Юрію їхати в Орду для отримання Великокнязівського престолу. 1304 року святитель у Володимирі благословив на Великокнязівський престол святого благовірного князя Тверського Михаїла Ярославича.

Подаючи всім приклад високодуховного життя, Митрополит Максим постійно піклувався про духовне зростання своєї пастви. Так, Святитель запровадив правило про пости, призначивши, окрім Великого посту, Апостольський, Успенський і Різдвяний пости.

Особливим піклуванням Святого Митрополита було затвердження законного шлюбу: «Пишу про це, щоб ви, чада мої, народжені в купелі, приймали дружин від Святої Соборної та Апостольської Церкви, — дружина для спасіння людського. Якщо ж тримаєте їх в розпусті, без вінчання, що за допомога тобі? Ні, проси і примушуй їх, хай, чи старі або молоді, все одно вінчаються в церкві».

Відійшов до Господа Святитель 6 грудня 1305 року. Тіло його було поховане в Успенському Володимирському соборі.





 Митрополит Антоній (Вінницький)
 Митрополит Іосиф (Нелюбович-Тукальський)
 Митрополит Діонісій (Балабан)
 Митрополит Сильвестр (Косов)
 Святитель Петро (Могила)
 Митрополит Ісая (Копистенський)
 Митрополит Онисифір (Дєвочка)
 Митрополит Сильвестр (Белькевич)
 Митрополит Макарій (Москвитянин)
 Митрополит Іосиф (Русин)
 Митрополит Іосиф (Солтан)
 Митрополит Іона
 Митрополит Іосиф (Болгаринович)
 Святитель Макарій
 Митрополит Іона (Глезна)
 Митрополит Спиридон
 Святитель Іона (Одноушев)
 Митрополит Ісидор
 Святитель Діонісій
 Святитель Кипріан
 Святитель Олексій (Бяконт)
 Митрополит Михаїл (Рогоза)
 Митрополит Ілія (Куча)
 Митрополит Іона (Протасевич)
 Митрополит Симеон
 Митрополит Григорій ІІ (Болгарин)
 Митрополит Герасим
 Святитель Фотій
 Митрополит Пимен
 Святитель Феогност

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine