Митрополит Київський Григорій II за походженням був болгарин. У Росію прибув 1435 року в сані протодиякона. 1444 року переїхав у Рим, де проживав до 1452 року. Потім прибув до Константинополя і був призначений ігуменом монастиря на честь святого Димитрія.
Розквіт Руської Церкви викликав невдоволення католицького Риму. Прагнучи розколоти єдність Руської Митрополії, вигнаний 1458 року з Константинополя колишній Патріарх Григорій III (Мамма), порушуючи церковні канони, возвів у сан Митрополита «Київського, Литовського і всієї нижньої Русі» Григорія.
У зв’язку з цим Митрополит Іона наприкінці 1459 року скликав у Москві Собор руських єпископів, який підтвердив, що «відбувся поділ Ближніх Церков Московської й Київської, який наносить шкоду усьому Православію». Учасники Собору вирішили бути «невідступними від Святої Церкви Московської».
Однак надії Папи Римського Калліста III примусити православне населення Київської Митрополії визнати Флорентійську унію не виправдалися. Переконавшись у неправоті цього наміру, Митрополит Київський Григорій вийшов із унії і був прийнятий (1470 року) православним Патріархом Константинопольським Діонісієм I.
Митрополит Київський Григорій II відійшов ко Господу на початку 1474 року в Новгороді-Волинському. |
