Митрополит Спиридон
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Митрополит Спиридон

1475-1482 рр.

1477 року, коли Мисаїл управляв Литовсько-Новоградською митрополією, Константинопольський патріарх Рафаїл висвятив у сан митрополита Литовської митрополії ченця Спиридона, якого за виверткість і хитрість прозвали «Сатаною». Історики, ґрунтуючись на літописах, називають його «тверитянином», тобто уродженцем Твері.

Коли Спиридон після свого висвячення на митрополита з’явився у Великому Князівстві Литовському, король Казимир не тільки не визнав за ним права на митрополію, але й посадив у в’язницю, в якій той перебував до 1482 року. Зі свого ув’язнення Спиридон відправив посланця у Москву з листом до великого князя Івана Васильовича, просячи заступництва. Москва вступилася за нього.

Вийшовши на свободу, Спиридон написав послання до пастви, в якому свідчив, що був поставлений і висвячений на Київську митрополію у Царгороді від патріарха Рафаїла та Собору святих митрополитів і боголюбивих єпископів, згадував про свої страждання за правду під час ув’язнення. Він титулував себе: «Спиридон, архієпископ Київський і всієї Русі». З Великого Князівства Литовського він прибув до Москви, де його ув’язнили у Ферапонтовому монастирі. Там він і помер.

Історики ще не знайшли відповіді на питання, хто ж послав Спиридона до Константинополя і забезпечив його грошима для того, щоб одержати сан митрополита. Є підстави вважати, що це з певних міркувань зробила Москва. Коли ж Спиридону не поталанило у Великому Князівстві Литовському і він звідти втік, Москва побоялася залишити його на свободі, щоб він не пред’явив домагань на Московську митрополію. Карташов зазначає, що Москва таким чином захищалася не особисто від Спиридона, а від Константинополя, оскільки побоювалася втручання Константинопольського престолу в справи Московської митрополії.





 Митрополит Антоній (Вінницький)
 Митрополит Іосиф (Нелюбович-Тукальський)
 Митрополит Діонісій (Балабан)
 Митрополит Сильвестр (Косов)
 Святитель Петро (Могила)
 Митрополит Ісая (Копистенський)
 Митрополит Онисифір (Дєвочка)
 Митрополит Сильвестр (Белькевич)
 Митрополит Макарій (Москвитянин)
 Митрополит Іосиф (Русин)
 Митрополит Іосиф (Солтан)
 Митрополит Іона
 Митрополит Іосиф (Болгаринович)
 Святитель Макарій
 Митрополит Іона (Глезна)
 Святитель Іона (Одноушев)
 Митрополит Ісидор
 Святитель Діонісій
 Святитель Кипріан
 Святитель Олексій (Бяконт)
 Митрополит Михаїл (Рогоза)
 Митрополит Ілія (Куча)
 Митрополит Іона (Протасевич)
 Митрополит Симеон
 Митрополит Григорій ІІ (Болгарин)
 Митрополит Герасим
 Святитель Фотій
 Митрополит Пимен
 Святитель Феогност

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine