Митрополит Онисифір (Дєвочка)
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Митрополит Онисифір (Дєвочка)

1579-1589 рр.

Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Онисифір (Петрович-Дєвочка) походив із галицьких дворян. 1579 року висвячений на митрополита, а 27 лютого 1583 року відбулася його архієрейська хіротонія.

Достовірних біографічних відомостей про нього до вступу на митрополію не збереглося. Припускають, що до висвячення у сан митрополита він не був духовною особою, хоча, за грамотою короля Сигізмунда, управляв Лаврашевським монастирем, який потім утримав за собою під час митрополитства.

У період його управління Київською митрополією почалася напружена боротьба між католицизмом та православ’ям. Єзуїти, які прагнули запровадити унію, захоплювали православні храми й монастирі, влаштовували школи для виховання західно-руського юнацтва у дусі католицизму, друкували книги, проголошували проповіді на антиправославну тематику. Православні, у свою чергу, організовували братства, відкривали православні школи, слов’янські друкарні, де друкували книги для захисту православ’я. Проте в своїй боротьбі вони не знаходили підтримки у митрополита, який своїм мовчанням гальмував діяльність православних братств і приходів, а прагнув лише зміцнити вплив і владу вищого духовенства.

У результаті такої поведінки на митрополита почали надходити скарги. 1585 року поскаржилися галицько-львівські дворяни. Члени Львівського братства у своїй скарзі написали: «У духовному стані умножилися безлади при худому пастирстві Київського і Галицького митрополита Онисифора (Дєвочки), двоєженця і людини віри сумнівної. Він дозволив єпископам бути двоєженцями, а іншим єпископам жити з дружинами, не дивлячись на чернечі обітниці». Онисифір вступав у відкриті тяжби з прихожанами, щоправда, питання не завжди розв’язувалося на його користь.

У 1588-1589 роках Константинопольській патріарх Ієремія об’їжджав західно-руські області й заборонив відправлення богослужіння священикам-двоєженцям. Оскільки митрополит Онисифір був двічі одруженим і возведеним на митрополію всупереч канонам, його позбавили влади патріаршим декретом. Щоправда, в одній із королівських грамот зазначалося, що Онисифір залишив митрополію «по своїй добрій волі, в полегшення своєї старості та хвороби».

Після припинення архіпастирської діяльності Онисифір жив у Троїцькому Віленському монастирі й до 1592 року управляв Лаврашевським монастирем.





 Митрополит Антоній (Вінницький)
 Митрополит Іосиф (Нелюбович-Тукальський)
 Митрополит Діонісій (Балабан)
 Митрополит Сильвестр (Косов)
 Святитель Петро (Могила)
 Митрополит Ісая (Копистенський)
 Митрополит Сильвестр (Белькевич)
 Митрополит Макарій (Москвитянин)
 Митрополит Іосиф (Русин)
 Митрополит Іосиф (Солтан)
 Митрополит Іона
 Митрополит Іосиф (Болгаринович)
 Святитель Макарій
 Митрополит Іона (Глезна)
 Митрополит Спиридон
 Святитель Іона (Одноушев)
 Митрополит Ісидор
 Святитель Діонісій
 Святитель Кипріан
 Святитель Олексій (Бяконт)
 Митрополит Михаїл (Рогоза)
 Митрополит Ілія (Куча)
 Митрополит Іона (Протасевич)
 Митрополит Симеон
 Митрополит Григорій ІІ (Болгарин)
 Митрополит Герасим
 Святитель Фотій
 Митрополит Пимен
 Святитель Феогност

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine