Святитель Петро (Могила)
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






Святитель Петро (Могила)

(1633-1646)

Петро Могила — київський митрополит (1596–1647). Його батько був спершу господарем Валахії (1601–1607), згодом Молдавії (1607–1609). 1612 року родина Могили після поразки їх Кантемиром Мурзою, втекла до Польщі, де мала сильних і багатих родичів.

У Львівському братському училищі Петро здобув освіту в православному дусі, рішуче налаштованому проти унії. Він закінчив свою освіту подорожжю за кордон, де слухав лекції в різних університетах. Досконало володів латинською і грецькою мовами.

Спочатку він був військовим, брав участь у Хотинській битві; але, ймовірно, під впливом київського митрополита Іова Борецького, вирішив прийняти духовний сан. 1627 року він був обраний Києво-Печерським архімандритом, який номінально підпорядковувався не київському митрополиту, а Константинопольському патріарху.

Іов Борецький, помираючи, залишив Петру свою бібліотеку і призначив його духівником. Під час архімандритства Петра Могили і під його керівництвом відбулося засудження «Апології» Мелетія Смотрицького. П.Могила, не бажаючи підкорятися митрополиту, влаштував окремо від київської братської школи при лаврі вище училище «для викладання вільних наук на грецькій, слов’янській і латинській мовах» (1631). Коли братчики визнали його охоронцем та опікуном своєї школи і підпорядкували її виключно владі Константинопольського Патріарха, Петро об’єднав свою лаврську школу з братською.

1632 року під час обрання королем польським Владислава IV представником киян у Варшаві був П.Могила. Він виклопотав визнання легального існування православної церкви разом з уніатською; однією з умов цієї угоди було звільнення багатьох раніше обраних єпископів і вибір нових. Митрополит київський Ісая Копинський був позбавлений сану, а на його місце був обраний Петро Могила зі збереженням лаврського архімандритства. Після того, як Ісаїя, не без боротьби, залишив свою кафедру, Петро приступив до відбирання від уніатів монастирів і церков, зокрема Софійського собору і Видубицького монастиря. Старовинну церкву святого Володимира Спаса на Берестові він відновив і облаштував, а також церкву трьох святителів, яку віддав братському монастирю.

1635 року були відриті й очищені від розвалин залишки Десятинної церкви. Кошти для впорядкування церков і монастирів Петро Могила брав звідусіль: від лаври, з особистого майна, пожертвувань. Він також звертався за допомогою до московського царя.

Особливу увагу звертав Петро Могила на так звану Могилянську школу; клопотання про перейменування її на академію були невдалими, але вона була повністю облаштована і забезпечена.





 Митрополит Антоній (Вінницький)
 Митрополит Іосиф (Нелюбович-Тукальський)
 Митрополит Діонісій (Балабан)
 Митрополит Сильвестр (Косов)
 Митрополит Ісая (Копистенський)
 Митрополит Онисифір (Дєвочка)
 Митрополит Сильвестр (Белькевич)
 Митрополит Макарій (Москвитянин)
 Митрополит Іосиф (Русин)
 Митрополит Іосиф (Солтан)
 Митрополит Іона
 Митрополит Іосиф (Болгаринович)
 Святитель Макарій
 Митрополит Іона (Глезна)
 Митрополит Спиридон
 Святитель Іона (Одноушев)
 Митрополит Ісидор
 Святитель Діонісій
 Святитель Кипріан
 Святитель Олексій (Бяконт)
 Митрополит Михаїл (Рогоза)
 Митрополит Ілія (Куча)
 Митрополит Іона (Протасевич)
 Митрополит Симеон
 Митрополит Григорій ІІ (Болгарин)
 Митрополит Герасим
 Святитель Фотій
 Митрополит Пимен
 Святитель Феогност

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine