Митрополит Київський, екзарх Константинопольського Патріарха Діонісій (Балабан-Тукальський) походив зі стародавнього російського дворянського роду.
Після закінчення курсу навчання в Києво-Могилянському колегіумі прийняв чернечий постриг. З 1650 року призначений єпископом Холмським, з 1655 року — єпископом Луцьким і Острозьким.
У 1657 році помер Київський митрополит Сильвестр. За бажанням гетьмана Виговського, 28 лютого 1658 року на Київську митрополію був призначений єпископ Луцький Діонісій.
Утвердження в сані митрополита він отримав не в Москві, а в Константинополі. Коли гетьман зрадив Москву і підписав угоду про підпорядкування Польщі, єпископ Діонісій перейшов на його бік, хоча решта малоруського духовенства не співчувала цьому. Московський уряд був обурений вчинком Діонісія і, не визнаючи його, призначив до Києва свого місцеблюстителя.
Митрополит Діонісій не визнав призначеного місцеблюстителя. Хоча в цивільних справах він підкорявся Польщі, але в питаннях духовних був ревним поборником Православ’я.
Він виступив супротивником міжусобних воєн і навіть погрожував прокляттям їхнім ініціаторам.
З життя митрополита Діонісія відомий випадок триразового явлення йому вві сні преподобного Іова: праведник Божий просив митрополита відкрити його мощі.
Після ретельного дослідження життя й діяльності преподобного Іова 28 серпня 1659 року були відкриті його нетлінні мощі.
Помер митрополит Діонісій 10 травня 1663 року і був похований у Корсунському Онуфрієвому Гуляницькому монастирі. |
