Під омофором Його Блаженства
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






 Архієпископ Переяслав-Хмельницький МИТРОФАН.   Під омофором Його Блаженства

Доповідь про сучасний стан Української Православної Церкви на конференції, присвяченій 15-річчю дарування УПЦ Томосу про самостійність і незалежність у своєму управлінні. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, 27 жовтня 2005 року.

Сьогодні Українська Православна Церква має найбільшу автономію за всю історію свого існування. Самостійність і незалежність в управлінні, зовнішній та внутрішній діяльності можна порівняти з часами святителя Петра Могили, які вважаються найвищим розквітом Православної Церкви в Україні та часом її найбільшої самостійності. Нинішня 15-літня історія самостійного розвитку Української Православної Церкви яскраво свідчить про це.

На підставі Томоса про дарування самостійності в управлінні 22–23 листопада 1990 року відбувся Собор Української Православної Церкви, на якому був прийнятий Статут про управління УПЦ. Він задовольнив національні сподівання православних християн в Україні. Широкі права Української Православної Церкви дали віруючим можливість не лише самостійно будувати своє церковне життя згідно з церковно-національними традиціями, але й створити на підставі рішень, прийнятих Священним Синодом Української Православної Церкви, низку структур церковно-адміністративного управління. Ці структури забезпечують повну самостійність як внутрішнього, так і зовнішнього життя Української Православної Церкви.

Очоливши Православну Церкву в складний період зміни політичної системи й становлення національної незалежності нашої держави, супроводжуваний різними деструктивними явищами в суспільстві, у тому числі й у релігійній сфері, Блаженніший Митрополит Володимир зумів зупинити зростання напруженості міжконфесійного конфлікту, протистояти розколу в українському Православ’ї й налагодити життя Православної Церкви в нових умовах.

За ці роки було засновано 10 нових єпархій. Нині понад 50% зареєстрованих релігійних громад в Україні, до яких себе зараховують близько 75% населення, сповідують канонічне православ’я.

На сьогодні під омофором Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира перебувають 35 єпархій Української Православної Церкви, де несуть послух 9 митрополитів, 16 архієпископів, 13 єпископів, 8343 священнослужителі (з них 736 у чернецтві), які опікуються 9695-ма парафіями, діють 157 обителей (77 чоловічих та 80 жіночих) і 3 лаври.

Білоцерківська складається з 12 церковних округів (благочиній), має 214 парафій, на території єпархії знаходяться 3 монастирі (1 чоловічий та 2 жіночих), єпархія має друкований орган. У єпархії служать 186 священнослужителів (з них 19 у чернецтві).

Вінницька складається з 12 церковних округів, має 413 парафій, на території єпархії діють 4 монастирі (3 чоловічих та 1 жіночий), функціонує православне братство, єпархія має 2 періодичні друковані видання. В єпархії служать 264 священнослужителі (з них 27 у чернецтві).

Володимир-Волинська складається з 12 церковних округів, має 219 парафій, на території єпархії діють 2 чоловічі монастирі, а також Свято-Успенський Святогорський Зимненський жіночий монастир (ставропігійний), єпархія має друкований інформаційно-просвітницький орган. У єпархії служать 203 священнослужителі (з них 23 у чернецтві).

Волинська складається з 10 церковних округів, має 310 парафій, на території єпархії діють 2 монастирі (чоловічий і жіночий), єпархія має друкований інформаційно-просвітницький орган. У Луцьку знаходиться Волинська духовна семінарія. В єпархії служать 282 священнослужителі (з них 9 у чернецтві).

Горлівська складається з 13 церковних округів, має 202 парафії, на території єпархії діють 2 монастирі (чоловічий і жіночий), а також Свято-Успенська Святогірська Лавра, єпархія має 2 періодичні друковані видання. В єпархії служать 223 священнослужителі (з них 41 у чернецтві).

Дніпропетровська складається з 10 церковних округів, має 261 парафію, на території єпархії діють 5 монастирів (чоловічий і 4 жіночих), єпархія має 6 періодичних друкованих видань. При Троїцькому кафедральному соборі діють катехізаторські курси. В єпархії служать 253 священнослужителі (з них 16 у чернецтві).

Донецька складається з 17 церковних округів, має 256 парафій, на території єпархії діють 4 монастирі (чоловічий і 3 жіночих), єпархія має 2 періодичні друковані видання. В єпархії служать 305 священнослужителів (з них 43 у чернецтві).

Житомирська складається з 13 церковних округів, має 328 парафій, на території єпархії діють 3 монастирі (чоловічий і 2 жіночих), а також Свято-Георгіївський Городницький чоловічий монастир (ставропігійний), єпархія має друкований орган. Діє православне братство. В єпархії служить 241 священнослужитель (з них 25 у чернецтві).

Запорізька складається з 19 церковних округів, має 276 парафій, на території єпархії діють 4 монастирі (2 чоловічих і 2 жіночих), єпархія має друкований орган. В єпархії служать 235 священнослужителів (з них 45 у чернецтві).

Івано-Франківська складається з 6 церковних округів, має 28 парафій, на території єпархії діють 2 монастирі (чоловічий і жіночий). В єпархії служать 35 священнослужителів (з них 4 у чернецтві).

Кам’янець-Подільська складається з 7 церковних округів, має 284 парафії, на території єпархії діє жіночий монастир. У єпархії служить 151 священнослужитель (з них 1 у чернецтві).

Київська складається з 13 церковних округів, має 411 парафій, на території єпархії діють 11 монастирів (8 чоловічих і 3 жіночих), а також Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, єпархія має 10 періодичних друкованих видань. У Києві, на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври знаходяться духовна семінарія та академія — єдиний вищий духовний навчальний заклад в Україні. Діють 3 православні братства. В єпархії служать 514 священнослужителів (з них 34 у чернецтві).

Кіровоградська складається з 15 церковних округів, має 190 парафій, на території єпархії діє 1 жіночий монастир. Також є православне братство. В єпархії служить 151 священнослужитель (з них 8 у чернецтві).

Конотопська складається з 7 церковних округів, має 125 парафій, на території єпархії діють 2 монастирі (чоловічий і жіночий), а також Свято-Різдва Богородиці Глинська пустинь — чоловічий ставропігійний монастир. В єпархії служать 94 священнослужителі (з них 10 у чернецтві).

Криворізька складається з 12 церковних округів, має 212 парафій, на території єпархії діють 3 монастирі (чоловічий і 2 жіночих). В єпархії служать 195 священнослужителів (з них 13 у чернецтві).

Луганська складається з 29 церковних округів, має 311 парафій, на території єпархії діють 3 монастирі (2 чоловічих та 1 жіночий), єпархія має 2 періодичні друковані видання. В єпархії служать 390 священнослужителів (з них 25 у чернецтві).

Львівська складається з 12 церковних округів, має 63 парафії, на території єпархії діє жіночий монастир, єпархія має 4 періодичні друковані видання. У Львові є вищі богословські курси, а також філія Свято-Тихонівського богословського інституту (місто Москва). Діють 5 православних братств. У єпархії служать 67 священнослужителів (священнослужителів у чернецтві немає).

Миколаївська складається з 18 церковних округів, має 262 парафії, на території єпархії діють 2 жіночі монастирі, єпархія має друкований орган. У Миколаєві знаходиться духовне училище. В єпархії служать 170 священнослужителів (з них 5 у чернецтві).

Мукачівська складається з 10 церковних округів, має 295 парафій, на території єпархії знаходяться 12 монастирів (6 чоловічих і 6 жіночих), єпархія має друкований орган. В Ужгороді є Богословська академія. В єпархії служать 246 священнослужителів (з них 28 у чернецтві).

Овруцька складається з 10 церковних округів, має 212 парафій, на території єпархії діють 2 монастирі (1 чоловічий і 1 жіночий), єпархія має 2 періодичні друковані видання. В єпархії служать 150 священнослужителів (із них 11 у чернецтві).

Одеська складається з 20 церковних округів, має 479 парафій, на території єпархії діють 9 монастирів (6 чоловічих і 3 жіночих), єпархія має 6 періодичних друкованих видань. В Одесі знаходиться духовна семінарія. Діє православне братство. В єпархії служать 469 священнослужителів (із них 5 у чернецтві).

Полтавська складається з 21 церковного округу, має 397 парафій, на території єпархії діють 4 монастирі (2 чоловічих і 2 жіночих), єпархія має 5 періодичних друкованих видань. У місті Комсомольську знаходиться духовне училище. Діють 2 православні братства. В єпархії служать 265 священнослужителів (із них 17 у чернецтві).

Рівненська складається з 8 церковних округів, має 277 парафій, на території єпархії діють 7 монастирів (2 чоловічих і 5 жіночих), а також Свято-Троїцький Корецький жіночий монастир (ставропігійний), єпархія має 4 періодичні друковані видання. Діють 3 православні братства. В єпархії служать 332 священнослужителі (з них 24 у чернецтві).

Сарненська складається з 7 церковних округів, має 282 парафії, на території єпархії діють 6 монастирів (3 чоловічих і 3 жіночих), єпархія має друкований орган. У єпархії служать 267 священнослужителів (з них 25 у чернецтві).

Сімферопольська складається з 19 церковних округів, має 448 парафій, на території єпархії діють 9 монастирів (6 чоловічих і 3 жіночих), єпархія має 4 періодичні друковані видання. У Сімферополі знаходиться духовне училище. В єпархії служить 281 священнослужитель (із них 58 у чернецтві).

Сумська складається з 9 церковних округів, має 199 парафій, на території єпархії діють 2 чоловічі монастирі, єпархія має 2 періодичні друковані видання. У Сумах знаходиться духовне училище. В єпархії служать 179 священнослужителів (із них 12 у чернецтві).

Тернопільська складається з 7 церковних округів, має 125 парафій, на території єпархії знаходиться жіночий монастир, а також Свято-Успенська Почаївська Лавра, єпархія має 2 періодичні друковані видання. У Почаєві знаходиться духовна семінарія. В єпархії служать 120 священнослужителів (із них 2 у чернецтві).

Тульчинська складається з 19 церковних округів, має 397 парафій, на території єпархії знаходиться жіночий монастир, єпархія має друкований інформаційно-просвітницький орган. Діє православне братство. В єпархії служать 244 священнослужителі (з них 14 у чернецтві).

Харківська складається з 19 церковних округів, має 255 парафій, на території єпархії знаходяться 3 монастирі (чоловічий і 2 жіночих), єпархія має 5 періодичних друкованих видань. У Харкові знаходиться духовна семінарія. В єпархії служать 239 священнослужителів (з них 10 у чернецтві).

Херсонська складається з 27 церковних округів, має 332 парафії, на території єпархії знаходиться чоловічий монастир, єпархія має друкований орган. В єпархії служать 229 священнослужителів (з них 17 у чернецтві).

Хмельницька складається з 15 церковних округів, має 548 парафій, на території єпархії діють 5 монастирів (2 чоловічих і 3 жіночих), єпархія має 2 періодичні друковані видання. Діє православне братство. В єпархії служать 265 священнослужителів (із них 20 у чернецтві).

Хустська складається з 17 церковних округів, має 225 парафій, на території єпархії знаходяться 18 монастирів (11 чоловічих і 7 жіночих), єпархія має друкований орган. У селі Великі Ком’яти знаходиться духовне училище. В єпархії служать 287 священнослужителів (з них 45 у чернецтві).

Черкаська складається з 19 церковних округів, має 328 парафій, на території єпархії діють 3 монастирі (1 чоловічий і 2 жіночих), єпархія має друкований орган. Діє православне братство. В єпархії служить 241 священнослужитель (із них 9 у чернецтві).

Чернівецька складається з 12 церковних округів, має 382 парафії, на території єпархії діють 12 монастирів (6 чоловічих і 6 жіночих), єпархія має 2 періодичні друковані видання. Існують 3 православних братства. У Чернівцях знаходиться Чернівецький православний богословський інститут. У єпархії служать 345 священнослужителів (з них 66 у чернецтві).

Чернігівська складається з 18 церковних округів, має 411 парафій, на території єпархії діють 9 монастирів (3 чоловічих і 6 жіночих), єпархія має друкований орган. У Чернігові знаходиться духовне училище. В єпархії служать 420 священнослужителів (з них 25 у чернецтві).

З метою поширення в суспільстві православного віровчення, а також реалізації благодійних, соціальних, культурних та інших суспільно-корисних програм Української Православної Церкви рішенням Священного Синоду була створена мережа відділів, комісій і місіонерських спілок.

Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України

Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України був створений рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 27 червня 1999 року. Відділ очолює архієпископ Львівський і Галицький Августин. Завданням відділу є забезпечення взаємодії УПЦ із командуванням військових частин, підрозділів, об’єднань й установ, а також інших структур ЗС України та інших військових формувань, координація й практичне забезпечення пастирської та духовно-просвітницької діяльності Церкви серед військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, а також осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі. Необхідність взаємодії обумовлена апостольською місією Церкви у світі.

За час існування відділу були підписані угоди про співробітництво Української Православної Церкви з:
— Державною прикордонною службою;
— Внутрішніми військами МВС України;
— Міністерством з надзвичайних ситуацій;
— Державною податковою службою;
— Державною митною службою;
— Державним департаментом з питань виконання покарань.

Окрім цього разом з іншими конфесіями було підписано «Заяву про наміри» з Міністерством внутрішніх справ.

Нині пріоритетними напрямками роботи відділу є:
1. Проведення курсів катехізації для курсантів і слухачів військових вузів та інших військовослужбовців.
2. Створення та облаштування церков, молитовних кімнат у військових частинах і підрозділах силових структур. Нині військові храми діють переважно у військово-медичних і навчальних закладах. Наприклад, у Києві діють 7 військових храмів. Створено військово-польові церкви, які активно використовуються у Внутрішніх військах МВС України.
3. Проведення щорічних зборів священиків, відповідальних за роботу з військовослужбовцями в єпархіях УПЦ, та представників силових структур, у двох напрямках:
а) Збройні сили та інші військові формування;
б) Держдепартамент України з питань виконання покарань.
4. Організація та проведення науково-практичних конференцій на загальну тематику «Церква та армія: духовність у Збройних силах».
5. Організація та проведення паломництв для курсантів і військовослужбовців святими місцями України та інших країн.
6. Видання православного журналу для воїнів «Віра й честь» (заснований у 2001 році).
7. Видання й поширення «Молитовника православного воїна» (вийшло 5 видань) і «Православного молитвослова для позбавлених волі».
8. Налагодження співробітництва з військовими ЗМІ й регулярні публікації статей православної спрямованості.

Першочерговою метою діяльності Синодального відділу на цей період є відновлення разом зі Збройними силами та іншими силовими структурами відносин між Православною Церквою та армією та створення сприятливого ґрунту для церковної проповіді в армії. Відділ докладає зусилля, аби духовний чинник посідав важливе місце в житті військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів, а також, щоб Православна Церква мала відповідний вплив на сучасне суспільство.

Синодальний відділ у справах молоді

Синодальний відділ УПЦ у справах молоді був заснований 23 квітня 2002 року рішенням Священного Синоду УПЦ з метою координації спільних зусиль для розробки та здійснення програм церковної роботи з молоддю, а також з метою розвитку місіонерської та духовно-просвітницької діяльності у молодіжному середовищі. 27 грудня 2002 року на черговому засіданні Священного Синоду УПЦ був затверджений устав відділу. Очолює Синодальний відділ у справах молоді єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Гурій.

Відділ у справах молоді має свою сторінку в офіційному друкованому органі Київської Митрополії – «Церковній православній газеті».

Для практичної роботи з молоддю у соціальній сфері налагоджені тісні дружні відносини з Державним центром соціальних служб для молоді, результатом чого стало підписання декларації про співробітництво і взаємодію.

Відділ бере активну участь у діяльності Міжконфесійної ради християнської молоді України. Відділом налагоджені контакти з міжрегіональним Товариством християнських асоціацій молоді й сім’ї УМСА. Також налагоджене співробітництво ізВсесвітнім Братством православної молоді «Синдесмос».

Синодальний відділ у справам молоді за час свого функціонування брав активну участь у всіх заходах і науково-практичних конференціях, організованих як вітчизняними, так і закордонними державними структурами, що займаються проблемами молоді. Особливо тісні контакти налагоджені з відповідними відділами в Росії та Білорусі. 2004 року в Москві на III-му Міжрегіональному фестивалі молоді й студентів Синодальний відділ УПЦ у справах молоді став лауреатом премії «Віднайдене покоління» за успіхи в духовно-моральному вихованні й освіті молоді. Премія була вручена Святійшим Патріархом Олексієм II і мером Москви Ю.Лужковим. Також на цьому фестивалі голова відділу єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Гурій був визнаний гідним знаку відмінності відділу у справах молоді РПЦ «Пастир добрий».

У квітні 2004 року відділом був проведений у Києві II-й з’їзд православної молоді України. На з’їзді було розроблено план заходів щодо виконання ухвалених рішень з’їзду, покладений в основу діяльності відділу на даному етапі:

1. Звернутися до Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради з пропозицією підготувати довгострокову програму молодіжного руху за участю історично традиційних церков в Україні.
2. Активізувати контакти зі світськими молодіжними структурами, орієнтованими на цінності канонічного православ’я.
3. Створити умови для пошуку й розвитку юних талантів у православному середовищі. Для цього звернутися до керівників дитячих творчих колективів, шкіл ремесел та центрів природи з пропозицією вести спільну діяльність.
4. Використати таку форму молодіжного виховання як православні табори, куди залучати учнів і студентів світських навчальних закладів.
5. Організувати випуск періодичного журналу або газети відділу.

Синодальний відділ релігійної освіти, катехізації та місіонерства Української Православної Церкви

Створений рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви (засідання 23 квітня 2002 року, журнал №5). Від моменту створення його головою призначений єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип.

Зареєстрований як юридична особа (Місія «Синодальний відділ релігійної освіти, катехізації та місіонерства Української Православної Церкви») рішенням Державного комітету України у справах релігій (Постанова №74 від 29 липня 2003 року).

Основними цілями відділу є утвердження й поширення православною віровчення, турбота про релігійну та духовно-моральну освіта суспільства.

Головні завдання відділу:
— у сфері утвердження й поширення православного віровчення – організація научення православній вірі в храмах і монастирях, видання православної періодики й поліграфічної продукції, що містить виклад православного віровчення;
— у сфері релігійної освіти – методичне керівництво викладанням віронавчальних предметів у недільних школах, створення православних педагогічних товариств, створення мережі парафіяльних і регіональних просвітительських центрів, координація підготовки й видання навчально-катехізичної літератури;
— у сфері духовно-моральної освіти – методична допомога в комплектації бібліотек православною літературою духовно-морального змісту, видання просвітительської літератури;
— у сфері місіонерства – методична допомога й узагальнення передового досвіду викладання місіології, апологетики, порівняльного богослов'я, сектознавства, сприяння у підготовці місіонерів та катехізаторів, православних педагогів; добродійна діяльність.

Налагоджено роботу єпархіальних місіонерських і катехізаторських центрів. Члени Синодального відділу брали участь у Місіонерському з’їзді Руської Православної Церкви (Москва, 2002 рік). Подією всеукраїнського значення став I-й Всеукраїнський місіонерський з’їзд (Київ, 2003 рік).

З початку свого створення під патронатом відділу діє Всеукраїнське православне педагогічне товариство. Відділом спільно із ВППО був проведений установчий з’їзд (Київ, 2003 рік), що зібрав найкращих православних педагогів з усієї України й узагальнив педагогічні напрацювання окремих колективів.

Були проведені також регіональні (Комсомольськ, Ужгород) і всеукраїнські місіонерсько-педагогічні конференції та семінари. За участю відділу відбулося декілька конференцій «Освіта та сім’я в постатеїстичних суспільствах».

Ведеться робота зі створення координаційної методичної ради з православної освіти.

У рамках видавничих програм для потреб єпархій видано прийняту І-м Всеукраїнським місіонерським з’їздом місіонерську концепцію Української Православної Церкви, програми курсів «Основи християнської педагогіки», «Основи духовної культури» та «Етика: духовні основи».

Плани відділу:
— створення Інтернет-сторінки, присвяченої місіонерству та православній педагогіці;
— видання всеукраїнського журналу «Православна освіта»;
— налагодження роботи з захисту релігійних прав дітей (разом із центром преподобного Феодосія Печерського та Бюро захисту прав особистості);
— створення банку даних з релігійної ситуації в регіонах;
— створення комплекту програм для системи релігійної освіти;
— підготовка матеріалів для державного стандарту з релігійної освіти.

Прес-служба Української Православної Церкви

Створена в серпні 2001 року, 27 грудня 2002 року затверджена Священним Синодом УПЦ як офіційна Синодальна місія. Устав затверджений Блаженнішим Митрополитом Володимиром. Керівником прес-служби призначений Василь Анісімов, заслужений журналіст України.

Прес-служба УПЦ – інформаційно-аналітична структура Церкви, що функціонує під безпосереднім керівництвом Митрополита Київського і всієї України. До її обов'язків входить оперативне інформування громадськості про події церковного життя в Україні, служіння Предстоятеля УПЦ, поширення у світських ЗМІ точки зору Православної Церкви на різні проблеми суспільно-політичного, соціального й культурного життя країни.

Прес-служба висвітлює події церковного життя, готує сама й допомагає світським вітчизняним і закордонним друкованим та електронним ЗМІ у підготовці матеріалів, інтерв'ю та коментарів Предстоятеля УПЦ, архієреїв, державних, громадських і політичних діячів з питань церковно-державних відносин, надає історичні, інформаційні й полемічні матеріали. Прес-служба представляє УПЦ на українських і міжнародних медіа-форумах, організовує прес-конференції, виступає із заявами та коментарями.

Прес-служба підтримує офіційний сайт Української Православної Церкви «Україна православна» зі щоденною стрічкою новин, базою даних з історії та сучасного стану Православної Церкви в Україні, різними матеріалами (нариси, проблемні статті, огляди і т. д.), виконуючи функції православного інформаційного агентства. Вона видає щомісячник «Вісник прес-служби УПЦ», що відображує життя Церкви в новинах, подіях, проблемах. Тираж журналу — 6,5 тисяч екземплярів, він розповсюджується серед священнослужителів, а також розсилається в духовні навчальні заклади Помісних Православних Церков, державним і громадським діячам України.

Прес-служба УПЦ — творчий професійний колектив, в якому працюють або співробітничають на постійній основі члени Національного союзу журналістів України, Національного союзу письменників України, кандидати філологічних наук і богослов’я. Одним із основних завдань прес-служби було створення православного сегмента в інформаційному просторі України. За ініціативою прес-служби в багатьох єпархіях УПЦ були створені свої інформаційні структури. 2002 року в Казантипі (Крим) і 2003 року в Києві нею були проведені навчальні семінари для співробітників регіональних церковних ЗМІ. Сьогодні в більшості єпархій створені власні прес-служби, виходять 97 друкованих періодичних православних видань у всіх регіонах України. В 2005 році кращі з них були нагороджені грамотами Предстоятеля УПЦ та «Золотим пером» прес-служби.

З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, прес-служба ініціює й проводить різні просвітительські та доброчинні акції. 2002 року разом з Українським відділенням Фонду єдності православних народів було видано книгу «До історії автокефального та філаретівського розколу», 10 тисяч екземплярів якої були безкоштовно передані єпархіям. 2003 року прес-служба разом із фондом «Союз Чорнобиль України» провела акцію допомоги для відродження Свято-Іллінського храму в Чорнобилі, у результаті якої було зібрано 200 тисяч гривень на реставраційні й ремонтні роботи єдиного діючого храму Чорнобильської зони. В 2004–2005 роках разом з посольством Російської Федерації в Україні прес-служба провела акцію допомоги бібліотекам духовних навчальних закладів і недільних шкіл, в результаті якої 45 тисяч екземплярів книг були безкоштовно передані бібліотекам усіх єпархій УПЦ.

Робота прес-служби УПЦ неодноразово високо оцінювалася з боку священноначалія та журналістського співтовариства. 2002 року Міжнародним православним медіа-клубом (місто Москва), що об’єднує журналістів європейських країн, вона була визнана найкращим православним інформаційним проектом року, а її керівник отримав першу премію й диплом «Золоте перо журналіста» за внесок у розвиток сучасної православної журналістики. Серед інших нагород, отриманих окремими співробітниками прес-служби, – грамоти Блаженнішого Митрополита Володимира, «Велика золота медаль» Національного союзу журналістів України за особливий внесок у розвиток сучасної української журналістики та диплом «За мужність і принциповість у журналістиці» Міжнародного православного медіа-клубу.

Синодальний відділ з благодійності та соціального служіння Української Православної Церкви

Відділ функціонує з квітня 2000 року. Рішенням Священного Синоду головою відділу призначений протодиякон Сергій Косовський.

Основна місія відділу: дияконія, церковне служіння, самовіддане, засноване на любові до ближнього, а також духовно-моральне вдосконалювання за допомогою справ милосердя.

Мета: надання підтримки незахищеним групам населення в їхній боротьбі за людську гідність, що ґрунтується на усвідомленні боговстановлених прав і свобод людини, а також активізація їхньої участі в житті Церкви й суспільства.

Завдання: координація, підвищення ефективності, пошук коштів для благодійних ініціатив, реалізованих парафіями УПЦ.

Основними напрямками діяльності відділу є:
— проекти, що самоокуповуються;
— турбота про дітей і робота з молоддю;
— допомога людям похилого віку, інвалідам та безпритульним;
— допомога людям з обмеженими фізичними й розумовими можливостями;
— допомога ВІЛ-інфікованим, наркозалежним та ув’язненим;
— навчання соціальній роботі.

Насамперед підтримуються проекти, що мають власний потенціал і тривають після закінчення фінансування.

Відділ регулярно організовує курси для керівників соціальних проектів із ведення проектної, звітної та фінансової документації.

У рамках програм, вказівок і пріоритетів, прийнятих відділом, правління, що складається з секретарів єпархій, які мають благословення Предстоятеля УПЦ, обирає конкретні проекти відповідно до встановлених критерій та рекомендацій і приймає рішення щодо розподілу коштів.

За період з 1999 по 2004 рік відділом було реалізовано понад 60 проектів на загальну суму близько 1500000 гривень. У цей момент відділ проводить роботу в 18 єпархіях УПЦ.

Синодальна богословська комісія Української Православної Церкви

Комісія створена рішенням Священного Синоду УПЦ від 7 березня 1996 року. До її складу входять авторитетні богослови (архієреї, клірики та миряни). Голова – архієпископ Львівський і Галицький Августин.

Завданнями Синодальної богословської комісії є:
— розгляд питань і рішення богословських проблем, пов’язаних із внутрішньою та зовнішньою діяльністю Української Православної Церкви;
— оцінювання важливих подій і процесів у сфері міжцерковних, міжрелігійних, церковно-державних і церковно-громадських відносин;
— дослідження суспільних проблем, що викликають пастирську стурбованість;
— підготовка матеріалів для церковних соборів, переговорів, конференцій, а також інших зустрічей;
— підготовка матеріалів для прийняття священноначалієм спеціальних послань до духовенства і мирян, заяв і звернень до світської влади та громадськості.

З благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, при Синодальній комісії створена і працює Експертна Рада з питань дотримання канонічних правил, християнських норм та етики у використанні церковної символіки (під час виготовлення товарів широкого вжитку).

Синодальна Богословська комісія крім власної статутної й профільної діяльності співробітничає з іншими синодальними комісіями й відділами, а також світськими закладами та структурами стосовно питань, пов’язаних з церковним життям.

Голова Синодальної богословської комісії УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин з 2003 року, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, є повноважним представником УПЦ у Верховній Раді України. Його апарат формулює позицію Церкви й виробляє рекомендації для Верховної Ради в питаннях, що стосуються православного віровчення, церковних канонів, традицій та християнської моральності.

Місія духовної освіти

Місія була створена відповідно до рішення, прийнятого на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви 28 грудня 2004 року, і є правонаступницею реформованого Видавничого відділу Київської Митрополії Української Православної Церкви зі збереженням у повному обсязі його функцій, але значним розширенням формату діяльності. Основною метою створення Місії є турбота про збереження чистоти православної віри, поширення православної християнської культури в суспільстві безпосередньо через здійснення культосвітньої діяльності, а також через засоби масової інформації (газети, журнали, релігійну літературу, теле- й радіопрограми, Інтернет-видання та інші форми поширення інформації, у тому числі й власні).

Основними завданнями місії є:
— зміцнення престижу й ролі християнських цінностей у сучасному суспільстві;
— створення просвітницьких груп для поширення православного віровчення;
— проведення лекцій і семінарів з питань історії Православної Церкви, основ православного віровчення, церковного мистецтва, церковнослов’янської мови та інших питань;
— створення культосвітніх організацій для реалізації статутних цілей місії;
— створення бібліотек, відеотек і фонотек;
— відкриття недільних шкіл і катехізаторських курсів;
— налагодження й підтримка контактів та зв’язків з благодійними і релігійними організаціями, об’єднаннями громадян та іншими юридичними, а також фізичними особами, зацікавленими в реалізації завдань, покладених на місію як на території України, так і на території інших держав;
— організація паломництва до православних святинь, як на території України, так і за її межами;
— безкоштовне надання матеріальної та іншої соціальної допомоги інвалідам, людям похилого віку, дітям-сиротам та іншим верствам населення, які її потребують;
— участь у наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального опікування над хворими, інвалідами, самотніми, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні або інші немочі потребують соціальної підтримки й турботи;
— сприяння розвитку реабілітаційних центрів для хворих на СНІД і наркозалежних, дитячих будинків, будинків для людей похилого віку та притулків для неповнолітніх;
— сприяння збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури;
— сприяння соціальній реабілітації та адаптації малозабезпечених і безробітних;
— сприяння захисту материнства й дитинства, надання допомоги багатодітним і малозабезпеченим родинам;
— релігійно-духовна опіка важкохворих, людей похилого віку та інвалідів.

Місія була створена на базі Видавничого відділу Київської Митрополії, що, у свою чергу, був заснований одним з перших серед синодальних відділів і цього року відзначив свій 10-літній ювілей.

Видавничий відділ

Видавничий відділ розпочав свою діяльність у серпні 1995 року як інформаційна структура Київської Митрополії під безпосереднім керівництвом Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України.

Основна мета створення Видавничого відділу — інформування про події в житті Української Православної Церкви та просвітницько-місіонерська діяльність у суспільстві. Із серпня 2001 року, відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви, керівником відділу призначений архімандрит Іларій (Шишковський).
Видана відділом продукція поширюється в духовних навчальних закладах, державних організаціях, бібліотеках та громадських організаціях.

Відділ регулярно бере участь у виставках ЗМІ як релігійних, так і світських, де неодноразово був нагороджений дипломами. Крім того, діяльність відділу була відзначена почесною грамотою Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України.

Офіційним органом Української Православної Церкви, що його видає відділ, є «Церковна православна газета» (колишня «Православна газета»), яка виходить щотижня українською і російською мовами. Газета виходить на 16-ти шпальтах, де в постійних тематичних розділах висвітлюються різні питання з життя Православної Церкви в Україні.
У розділі офіційних повідомлень, окрім звернень і послань Священного Синоду Української Православної Церкви та її Предстоятеля Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, дається огляд новин із єпархій, публікуються повідомлення про заходи, в яких брали участь представники Церкви, ведеться листування з читачами, де Блаженніший Митрополит Володимир відповідає на найбільш актуальні питання.

У катехізаторському розділі йдеться про основні віроповчальні істини Православної Церкви, подається історія походження свят, інтерв’ю зі священнослужителями, публікуються уривки з праць святоотцівської класики. У цьому розділі є й дитяча рубрика, де в доступній формі викладається віровчення Церкви й православний погляд на навколишній світ.

В історичному розділі крім висвітлення подій та участі в них провідних осіб вітчизняної церковної історії, історії всесвітньої Церкви, публікуються матеріали апологетичної спрямованості, твори святих отців і сучасних богословів.

У розділі «Православ’я і сучасність» йдеться про участь Церкви в житті сучасного українського суспільства, аналізуються різні події громадського життя й подається їхня оцінка з позиції православного світогляду.

Слід зазначити, що за минулий рік значно зріс рівень та якість друкованих матеріалів. І, як наслідок, зросла популярність газети в нецерковних колах, проявляється зацікавленість у статтях з боку представників інших віросповідань. У зв’язку з цим постає питання про оформлення передплати на «Церковну православну газету». На жаль, цей процес з незалежних від відділу причин затримується з боку відповідних державних структур.

Відділом щокварталу видається богословсько-аналітичний журнал «Православний вісник», передплата на який готується до оформлення. Також відділ видає щорічний збірник «Праці Київської духовної академії», в якому публікуються статті викладачів і студентів Київських духовних шкіл, присвячені розгляду різних богословських питань, історичних церковних подій, а також основним тенденціям розвитку сучасного суспільства.

Відділом щорічно друкуються богослужбові, стінні, перекидні й малоформатні календарі (українською і російською мовами). Відділ видає календарі виключно коштами Української Православної Церкви. Зокрема, з ініціативи Видавничого відділу та з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, була створена своя календарна комісія, яка складається з викладачів Київських духовних шкіл і духовенства братії Києво-Печерської Лаври. За змістовністю та якістю оформлення календарі, які видає відділ, є зразком для багатьох інших видань.

Крім цього у відділі виходять друком брошури й книги різної релігійної спрямованості, зокрема, присвячені проблемі розколу в Українській Православній Церкві. Так, 2004 року була видана брошура історико-канонічного змісту «Чому розкольницькі угрупування в Україні називаються неканонічними», 2005 року була видана праця професора М.Садиленка «Сумні наслідки «липківщини» в Українській Православній Церкві». Цього року на честь ювілею Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, була видана брошура «Православ’я наставник і всієї Русі просвітитель» (українською і російською мовами), що містить службу, акафіст, молитви й життєпис святого рівноапостольного великого князя Володимира.

Брошуру відкриває проповідь Митрополита Володимира у день свята рівноапостольного великого князя Володимира. Також у книзі йдеться про передачу частки мощей святого рівноапостольного великого князя Володимира 1988 року, напередодні святкування 1000-річчя Хрещення Русі, і про повернення її, на прохання Предстоятеля Української Православної Церкви, до Свято-Успенського собору Києво-Печерської Лаври 24 липня 2005 року.

Вийшли друком нові книги: про першосвятительське служіння Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, збірник проповідей Його Блаженства, книга з відповідями Предстоятеля на питання читачів «Церковної православної газети» та офіційного сайту Української Православної Церкви, молитвослов для дорослих і дітей.

У перспективі розвитку видавничої діяльності розглядається питання про розширення асортименту видань. Зокрема, крім книг богословської спрямованості та богослужбової літератури, готуються до друку книги з християнської психології, філософії та богослов’я. Також розпочато збір матеріалів про життя вітчизняних святих і подвижників благочестя, які подвизалися в Україні й були незаслужено забуті, або так і не стали відомими широкому загалу церковної громадськості.

Місія соціальної допомоги дітям

Місія створена з метою реалізації благодійних та соціальних програм УПЦ для виконання соціальної концепції Української Православної Церкви та указу Президента України «Про національну програму «Діти України». Місія є підрозділом УПЦ, створеним для виконання соціальних і благодійних програм УПЦ. Відповідно до рішення Священного Синоду, місію очолює архімандрит Філарет (Кучеров).

Основною метою діяльності місії є:
— розробка та здійснення пріоритетних програм і добродійної діяльності, спрямованої на:
— відродження духовної освіти дитини;
— відродження християнського милосердя й добродійності;
— рішення проблем, пов’язаних з усебічним розвитком дитини;
— допомогу й захист дитини від її народження і до повної самостійності;
— реалізацію релігійних загальнодержавних, регіональних, місцевих і міжнародних програм з питань виховання й захисту прав дитини;
— підтримку й реалізацію програм і заходів, спрямованих на сприяння духовному розвитку дитини в сферах релігії, освіти, культури та мистецтва;
— захист підростаючого покоління від впливу кримінального середовища, схильного до вживання наркотиків, алкоголю й паління; на створення в дитячих установах атмосфери нетерпимості до їхнього вживання.

У цей час місія відбудовує монастир, в якому знаходитиметься притулок для дітей-сиріт. Місія опікується дитячими установами для сиріт у Київській і Житомирській областях, київським пологовим будинком №1, дитячими лікарнями, надає фінансову та матеріальну допомога хворим дітям та дітям, які залишилися без батьківського піклування.





 Диякон Олександр ДРАБИНКО. Українська Православна Церква – 15 років незалежності

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine