 | | |
При цьому була присутня Анна Пророчиця, яка теж прославляла Бога і говорила про Спасителя всім, хто чекав визволення в Єрусалимі. Цілком ймовірно, що в храмі були й інші люди, але вони не впізнали Христа Спасителя, не помітили Його.
Свято Стрітення — це свято зустрічей: зустрічі праведного Симеона з Господом, людини — з Богом, Старого Завіту — з Новим. Це свято нашої зустрічі з Господом Ісусом Христом. Людина зустрічається з Богом у молитві, в радості, у стражданні й хворобах, у злиднях і, особливо, у Таїнстві Святого Причастя. Проте часто буває, що ми не помічаємо, не впізнаємо Бога, проходимо повз нього. У чому ж причина, чому так трапляється?
Причин тут багато, і всі вони різні, але найчастіше — це наша сердечна нечистота, що вкриває завісою наші духовні очі, і ми не можемо бачите те, що має бути очевидним. «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать», — говорить Сам Господь (Мф. 5, 8). Чистота серця — це перше і найнеобхідніше, що допомагає нам бачити Бога, наблизитися до Нього і жити з Ним і в Ньому. Ось чому так часто Свята Церква від імені всіх і за всіх нас повторює у своїх молитвах: «Серце чисто створи в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму» (Пс. 50, 12).
Ми сказали, що Стрітення — це день нашої з вами зустрічі з Христом Спасителем. Зустрічі ці бувають у нас упродовж всього життя. Колись наші благочестиві матері (нехай дарує їм Господь Своє милосердя!) принесли і нас з вами до храму й поставили перед Богом. Потім ми виросли, змужніли, набралися розуму і, відвернувшись від божественного шляху, пішли широкими шляхами мирського суєтного життя…
Можливостей зустрітися з Богом безліч. Вони даються нам, земним, як запорука милості Божої, як запорука неминучої останньої і найрішучішої зустрічі після смерті, у житті вічному. Заради цієї останньої зустрічі Свята Церква кличе, слово Боже вчить, досвід християнського життя підтверджує необхідність якомога частіше зустрічатися з Богом у цьому житті. Про цю неминучу зустріч треба пам’ятати, до неї треба готуватись. Остання зустріч не залежить від нашого бажання: можна в цьому світі свідомо чи несвідомо нехтувати зустрічами з Богом, відкидати їх, але та, остання, зустріч не залежать ані від нашого бажання, ані від нашої готовності.
Господи! Сподоби нас пройти земний шлях, з миром промовити своє «нині відпускаєш» і, зустрівшись з Тобою, почути не грізне «йдіть від Мене, прокляті… Я не знаю вас» (Мф. 25, 41), а милостиве твоє слово: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу» (Мф. 25, 34).
Амінь. |
