Промова Блаженнішого Митрополита Володимира на урочистій Академії у Національному палаці «Україна» з нагоди його 70-літнього ювілею
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






    Промова Блаженнішого Митрополита Володимира на урочистій Академії у Національному палаці «Україна» з нагоди його 70-літнього ювілею

Я хочу вклонитись усім вам за те, що сьогодні ми з вами разом: разом молились Богу, разом відпочиваємо, продовжуючи наше спілкування. Ювілей дає особливий привід для роздумів про прожитий час та про слова: «Дні років наших — у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і найкраща пора їх — страждання й марноти, бо все швидко минає, і ми відходимо». Швидко минає час, і ця аксіома не проходить осторонь жодної людини. Кожен має свій час, свою годину, кожен повинен використати ці роки, щоб осягнути, звідки прийшов, навіщо і куди піде після смерті.

Ваші Високопреосвященства, Ваші Преосвященства! Шановні отці! Дорогі браття та сестри! Шановні наші гості — представники святих Божих Помісних Церков! Шановні парафіяни, друзі, гості!

Я хочу вклонитись усім вам за те, що сьогодні ми з вами разом: разом молились Богу, разом відпочиваємо, продовжуючи наше спілкування. Ювілей дає особливий привід для роздумів про прожитий час та про слова: «Дні років наших — у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і найкраща пора їх — страждання й марноти, бо все швидко минає, і ми відходимо». Швидко минає час, і ця аксіома не проходить осторонь жодної людини. Кожен має свій час, свою годину, кожен повинен використати ці роки, щоб осягнути, звідки прийшов, навіщо і куди піде після смерті.

Сьогодні мені хочеться в першу чергу подякувати Богові — за те, що маю, мав і що буду мати. У моєму житті завжди домінує золоте правило: «Нічого не просити і ні від чого не відмовлятися». Це дає мені можливість вільно, крізь призму віри в Бога бачити те, що мене оточує, і, докладаючи всіх зусиль, зцілювати свою душу і серце, служити тій справі, до якої, вірю, прикликав мене Господь. У моєму житті не було і немає нічого іншого, крім Православної Церкви і моєї Вітчизни. Їм я служу і служитиму до останнього подиху.

Не про славу мріють віруючі люди, не про кар’єру. Вони знають і відчувають всім серцем, що Господь завжди допомагає тому, хто потребує цієї допомоги, хто до неї звертається як до джерела натхнення, нових сил і нової благодаті. Я безмежно вдячний всім людям, які в різні часи мого тривалого життя сприяли мені в тому, щоб укріпитись у найголовнішому, найсвятішому, найнеобхіднішому в житті кожної людини, особливо священнослужителя.

Я хочу ще раз подякувати нашим дорогим гостям — представникам Помісних Православних Церков, які своєю присутністю на наших урочистостях засвідчили, що в сім’ї єдиної Вселенської Православної Церкви ми — її діти. Я хочу подякувати нашому Президентові Віктору Ющенку за високу нагороду, за увагу, яку він приділяв і приділяє церковному життю в нашій країні.

Що мене радує сьогодні? Перш за все те, що наш український народ повертається до Бога, аби іти тією дорогою, яка веде до храму, а через храм — до життя вічного.
Що мене непокоїть? Те, що православні люди в Україні розділені. Я молюся і роблю все можливе, щоб наш єдинокровний і єдиновірний народ перебував у єдності, щоб ми єдиними вустами і єдиним серцем славили Господа. Я молюся щоденно, щоб Господь дав усім нашим державним мужам совість чисту, розум світлий, терпляче серце служити своєму народу, який того вартий і на те заслуговує. Я хочу побажати нашому державному керівництву, щоб воно розуміло, що таке Церква і навіщо вона дається людям. Тоді багато проблем поступово відпаде, а ті, що залишаться, будуть поступово ліквідовані з Божою допомогою. Я дякую нашому народові за терпіння, віру і любов до Бога і ближнього. Боже великий, єдиний, нам Україну бережи!

Утверди, Боже, святу православну віру, православних християн на віки вічні!
Щиро вам дякую за увагу, за поздоровлення та добрі побажання, за наше спілкування. Нехай зі всіма нами завжди, на кожному місці, у кожній справі буде Господь Бог.

Слава Богу за все! «Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу, заради милості Твоєї, заради істини Твоєї».





 Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита ВОЛОДИМИРА

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine