Свято-Троїцький чоловічий монастир знаходиться за п’ять кілометрів на північний захід від м.Хуст на правому боці річки Ріка в урочищі “Городилово”. Заснування цього монастиря відноситься до часів відродження православ’я в с.Іза. Офіційно, у 1930 р., при єпископі Серафимі розпочалося гоніння на православних с.Ізи, тому дехто з віруючих почав переховуватися в лісі поблизу Хуста.
У тому ж 1930р., з благословіння єпископа Серафима, архімандрита Алексія (Кабалюка) та архімандрита Пантелеімонівського монастиря на Афоні Мисаїла, деякі молоді люди, бажаючи вести чернече життя, оселилися в Городилові. Пізніше за власні кошти вони придбали близько 12 гектарів землі та збудували каплицю на честь Святої Трійці. Згодом до чернечої братії приєдналося ще 12 юнаків, які теж прагнули присвятити своє життя Богові.
У 1931р. єпископ Дамаскін, якого щойно призначили керуючим Мукачівською єпархією, поставив намісником скита ієромонаха Амфілохія.
У 1945р. пожежа знищила майже всі братські корпуси. Але братія та прихожани монастиря за досить короткий час відбудували знищені будівлі.
У 1946р. настоятелем монастиря було призначено ієромонаха Іова (Кундрю). Під його керівництвом було збудовано новий корпус для ченців, трапезну і кухню.
Монахи займалися сільським господарством та бджільництвом, але молитва та церковні правила завжди стояли на першому місці. У 1950р. братія монастиря нараховувала 25 ченців.
1959 року монастир було закрито.
Відродилося чернече життя лише у 1989р. при єпископі Мукачівському Євфимії (Шутак). За тридцятирічний період закриття, монастир прийшов у повний занепад. Будівлі та дорога до скита були повністю зруйновані.
З 1989 по 1996р.р. настоятелм монастиря був архімандрит Єфрем (Молнар), а з 1996 і по теперішній час монастир очолює архімандрит Ісаакій.
Обитель має три храми: Свято-Троїцький, на честь Покрови Пресвятої Богородиці та на честь Казанської ікони Божої Матері. Збудовано два нових житлових корпуси. |
