Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






    Слово Блаженнішого Митрополита Володимира у День перемоги

У ці травневі дні український народ, як і весь цивілізований світ, відзначає 61-шу річницю перемоги над німецьким фашизмом, річницю, коли світ позбавився від коричневої чуми. Ми відзначаємо знаменну перемогу добра над злом – миру над війною. Дуже дорогою ціною далася ця перемога, і значення її не можна перебільшити.

Будь-яка війна є фізичним проявом прихованої духовної недуги людства – братовбивчої ненависті. Війни супроводжували всю нашу історію після гріхопадіння і, за словами Євангелія, супроводжуватимуть її і надалі: «Коли ж почуєте про війни і про воєнні чутки, не жахайтесь: бо належить цьому бути», – читаємо в Євангелії від Марка.

Земні війни є відображенням брані небесної, вони породжені гординею та опором волі Божій. Ушкоджена гріхом людина виявилася втягнутою в стихію цієї брані. Війна є злом. Причина його, як і зла в людині взагалі, – гріховне зловживання Богом даною свободою, «бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, крадіжки, лжесвідчення, хула». Убивство, без якого не буває війн, розглядалося як тяжкий злочин перед Богом ще на світанку священної історії. «Не вбивай», – говорить закон Мойсеїв. У Старому Завіті, як і в усіх древніх релігіях, крові надається священний смисл, оскільки кров – це життя. «Кров оскверняє землю», — говорить Святе Письмо.

Але той самий біблійний текст застерігає тих, хто вдається до насильства: «Земля не інакше очищається від пролитої крові, кров’ю того, хто пролив її».
Несучи людям благу звістку примирення, але перебуваючи у «світі цьому», який у злі лежить і сповнений насильства, християни мимовільно стикаються з життєвою потребою брати участь у різних бранях. Визнаючи війну злом, Церква, проте, не забороняє своїм чадам брати участь у бойових діях, якщо йдеться про захист ближніх і відновлення порушеної справедливості. Тоді віна важаться хоча й небажаним, але вимушеним засобом. Православ’я за всіх часів ставилось з великою повагою до воїнів, які ціною власного життя захищали життя й безпеку ближніх. Багато воїнів Православна Церква приєднала до сонму святих, вважаючи на їхні християнські чесноти й слова Христа: «Немає більше від тієї любові, як душу свою покладе за друзів своїх».

Коли святий рівноапостольний Кирило прибув з євангельською проповіддю до країни сарацинів, з ним почали сперечатися про віру послідовники Магомета. Серед інших запитань вони поставили йому таке: «Христос Бог ваш. Він заповідав вам молитися за ворогів, добро творити тим, хто ненавидить вас і гонить вас, тим, хто б’є вас по щоці, підставляти другу, – а ви що робите? Якщо хтось скривдить вас, удосконалюєте зброю, виходите на битву, вбиваєте. Чому ви не слухаєтесь свого Христа?» Вислухавши це, святий Кирило запитав у суперників своїх: «Якщо в якомусь законі будуть написані дві заповіді, яка людина буде досконалим виконавцем закону: та, що виконує одну заповідь, чи та, що виконує обидві?» Коли агаряни сказали, що краще дотримується закону той, хто виконує обидві заповіді, святий проповідник продовжив: «Христос Бог наш, Котрий повелів нам молитися за кривдників наших і творити їм добро, сказав також, що більшої любові ніхто ніколи з нас у житті цьому явити не може, як той, хто покладає душу свою за друзів своїх. Це дорогоцінна запорука, за яку до останньої краплі крові повинен битися воїн».

Сьогодні, в дні коли ми продовжуємо святкувати Пасху – перемогу Життя над смертю, в дні коли ми святкуємо закінчення Другої світової війни, сердечно вітаю захисників нашої Батьківщини, які власним прикладом довели вірність євангельський істині. Ми молимось також за всіх тих, хто поклав своє життя заради життя майбутніх поколінь. Нехай Всемилостивий Господь упокоїть їх душі з праведними.





 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Вознесіння Господнє
 Молитва за Святую Церковь, в скорби и обстоянии сущую
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Проповідь у Неділю Всіх святих
 Блаженніший Митрополит Володимир: «Помісна Церква в Україні вже існує»
 20.05.2005. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир вручив керівництву Національного банку України ордени Української Православної Церкви
 19.05.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Блаженніший Митрополит Володимир освятив каплицю на честь святого рівноапостольного князя Володимира при Хмельницькому інституті МАУП
 Молитва cвятого Єфрема Сиріна
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Наша відповідь на милість Божу
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Прощена неділя
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Бесіда на Cпомин Адамового вигнання
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про Страшний суд
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Притча про блудного сина
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про заздрість
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про заздрість
 Молебное пение о недужных – ВИЧ-инфицированных
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Священномученик Володимир (Богоявленський)
 Як подати записку на молитву Митрополитові?
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. «Піди спочатку примирись із братом».
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Богоявлення
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Різдвяне Послання
 Блаженнейший Митрополит ВЛАДИМИР. Рождественское Послание
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про званих на вечерю
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Святитель Миколай
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Апостол Андрій Первозваний
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Сьомий день — Господу Богу Твоєму
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Введення Пресвятої Богородиці у Храм
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. 28 листопада розпочався Різдвяний піст
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Тільки віруй
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про мир, який дарував людству Спаситель

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine