"Церквою треба дорожити"
Предстоятель УПЦ 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир

 Бiографiя
 Пастирське слово
 Проповіді
 Питання-Вiдповiдь
 Інтерв'ю

Церква 
 Новини
 Історія
 Священний Синод
 Єпископат
 Єпархії
 Монастирі
 Навчальні заклади
 Офіційні видання

Київська єпархія 
 Храми Києва

Наші святині 
 Ікони
 Святі

Фотогалерея 
 Предстоятель
 Події






 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР.   "Церквою треба дорожити"

Земна Церква терпить гоніння, але перебуває у спілкуванні і єдності з Церквою Небесною, що має одну Главу - Христа Спасителя.

Ваше Блаженство! Серед випробувань, що їх зазнає на своєму шляху Церква, деякі є наслідком нерозуміння світськими людьми її природи. Чим же є Христова Церква? Що таке церковна ієрархія, про походження якої необізнані люди також задають питання?

Cвята Православна Церква - це Боговстановлена спільнота, яку об'єднує Христос, Свята віра, вчення, священна ієрархія, віра в Бога, в безсмертя душі, в вічне життя. Церква дає людям - своїми молитвами, вченням і таїнствами - благодать Святого Духа, яка є необхідною для кожної людини, бо просвічує людину, освячує її, допомагає їй звершувати свій непростий життєвий шлях, досягати духовної досконалості, а відтак - і обожнення! Сам Христос заснував Святу Церкву сказавши: "Создам Церковь Мою, и врата ада не одолеют ее" (Мф 16, 18). Ці слова Спасителя укріплюють нашу віру. "Христос возлюбил Церковь и предал Себя за нее" (Ефес 5, 25). Церкву створено для того, щоб люди могли через неї та з її допомогою звершувати своє спасіння. Церква допомагає нам пізнати Бога, людину, цей світ та життя майбутнього віку. Церква є боголюдський організм. Всяке православне мислення в Церкві починається з особливого відношення, існуючого між Церквою і Богом. Це відношення можна виразити так: Церква є образ Пресвятої Трійці, Тіло Христове, продовжувана П'ятидесятниця.
Кожна церковна священнодія є таїнством, яке дає людині благодать Святого Духа. Серед таїнств виділяються сім найголовніших. Таїнство Хрещення встановив Сам Господь і повелів його творити Своїм учням, святим апостолам: "Идите, научите все народы, крестя их во имя Отца и Сына и Святого Духа" (Мф 28, 19). В цьому Таїнстві вводить Господь очищує та відроджує людину. Таїнство Миропомазання освячує благодаттю Святого Духа. Господь священнодіє в Літургії як вічний Первосвященик. Приймає нашу сповідь і розрішає від гріхів в таїнстві Покаяння, пасе і керує в таїнстві Священства, благословляє подружній союз для благословенного народження і виховання дітей в таїнстві шлюбу. Як Врач душ і тілес, врачує нашу неміч в таїнстві Єлеосвячення. Він невидимо завжди з нами в святі, в церкві, в житті, в історії. В час Божественної Літургії ми причащаємося Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа для оставлення гріхів своїх, для фізичного і духовного здоров'я, для життя вічного. Від Самого Христа, Який поставив апостолів і благословив іти проповідувати святе Євангеліє і хрестити всіх в ім'я Святої Трійці, ми отримали священну ієрархію: єпископів, священиків, дияконів. Христос поставив Своїх учнів, а апостоли в свою чергу поставили єпископів, священиків. Єпископи поставляють нових єпископів і священиків та дияконів. І цей ланцюжок іде крізь віки до нашого часу. Він має назву апостольського преємства. Разом з покладанням рук на того, хто отримує священство, звершується молитва про те, щоб Господь послав ставленику благодать Святого Духа. В таїнстві священства єпископу, священику та диякону надається право вчити, священнодіяти та керувати.
Кожна людина носить у собі образ і подобу Божу. І от для того, щоб зберігати їх, кожній людині не вистачає власних немічних сил: їй потрібна особлива допомога Божа, яку Господь надає через Церкву. Церква зберігає істину Божу, Святе Письмо і Святе Передання, у яких подається Боже Одкровення. Святі Письмо і Передання необхідно знати кожній віруючій людині, бо вони відкривають людині Бога та її саму, її шлях, її призначення та її відповідальність перед совістю, людьми, Церквою, Самим Богом. Церква непогрішима, хоча члени її і грішні люди, бо для того й заснував Господь Церкву і освятив Своєю Кров'ю, щоб дати можливість людям досягати досконалості. Отже, в Церкві завжди зберігаються святість, чинність, апостольська преємство, прийняті від святих апостолів істина і благодать Божа.
Господь наш Ісус Христос звершив подвиг викуплення роду людського. Своїм Боговтіленням, вченням, чудесними діями, стражданнями, Воскресінням Він звільнив нас від гріха і смерті. Перед Своїм Вознесінням на небо Господь сказав, що буде перебувати з нами до кінця віку (Мф 28, 20). Він перебуває в Церкві, а Церква зберігає Його вчення, волю, благословення. Кожна людина, входячи у Церкву через Хрещення, є, не дивлячись на свої гріхи, сином або донькою Божою, має можливість завжди, якщо в неї є добра воля, піднятись через покаяння і продовжувати свій шлях на славу Божу та для свого спасіння.
Наука Церкви - це наука Христова, наука святих апостолів, святих отців, подвижників віри і благочестя, всіх тих, які на небі складають сонми святих угодників, які торжествують на небі і моляться за нас земних і грішних. Святі угодники пройшли земне життя і добре знають наші скорботи. Вони складають Церкву Небесну, що торжествує. Земна Церква терпить гоніння, але перебуває у спілкуванні і єдності з Церквою Небесною, що має одну Главу - Христа Спасителя. Церква навчає нас і застерігає від гріхів. Церква навчає нас, щоб ми розуміли, що є воля Божа. Господь не посилає випробувань більших, ніж ті, що ми могли б понести. Він перший проніс Свій Хрест, і силою Його Хреста і повинні й ми нести свій хрест через всі тернисті шляхи, щоб досягти життя вічного.
Устави Церкви виходять із суті Божественних Законів і Заповідей. По них ми повинні звіряти своє життя і подвиг. Ці устави із віку в вік передає Церква і зберігає для нашого виховання, щоб нас просвітити всякою істиною і правдою Божою. Ми мусимо зберігати ці устави. Ми маємо Слово Боже в Святому Письмі та Святому Переданні. Церква Христова на землі існує вже понад 2000 років, звершує свою священну місію, і тому людина мусить прислухатись, розуміти устави, зберігати веління Церкви, бо все Її служіння підпорядковане великій святій справі нашого спасіння. Молитва Церкви є велика справа в житті і в цьому світі. Великий вчитель Церкви, святий Іоан Златоуст, наголошував, що молитися можна і вдома, але спільна церковна молитва є вищою перед Богом і спасительною для нас. Коли ми збираємося на службу Божу до храму, то хтось з нас, буває, не може покинути думок про свої життєві проблеми, а хтось, стоячи поряд, проливає сльози теплої молитви. І цей молитовний вогонь зігріває й холодних людей!
Отже, той, хто в Церкві, - щасливий: він у своєму рідному домі, в домі Божому, в сім'ї православних. Цим треба дорожити, через це кожна людина має відчувати себе християнином не тільки за назвою, але й за життям, почуттями, вірою. Церква кличе нас до молитви. І кожну можливість для молитви ми повинні використати в цьому короткому житті. Поняття Церкви асоціюється з храмом, бо в храмах збирається для молитви церковна спільнота. Храм є особливим місцем, частинкою неба на землі. Він охоплює реальність нашого життя, наше майбуття. В храмі відбуваються богослужіння, звершуються таїнства. В храмі ми маємо особливу присутність Божу - в Святих Тайнах Євхаристії: Пречистому Тілі і Животворящій Крові Господніх. В храмах, які б вони не були, чи то величні собори, чи то бідні приміщення, в них перебуває Сам Господь і сила Животворящого Хреста, заступництво Божої Матері і святих угодників.

Що розділяє нас з такими церквами, як католицька і протестантські? Адже і там існують ієрархія, храми, устави.
Є розбіжність між Православієм та католицтвом в Символі Віри. Ця розбіжність має принципове значення, оскільки вона призвела колись християнський Захід до суттєвих змін у богослов'ї та догматиці, з'явились нові догмати. Особливо догмат про непогрішимість папи Римського. В 1962 році на так званому Другому Ватиканському соборі католики розглядали питання про своє ставлення до східних Православних Церков, і Руську Православну Церкву було визнано Церквою-Сестрою. На жаль, тепер вже через своїх авторитетних представників католицька церква відмовляється від того даного положення. Щодо протестантських церков, то вони відступили від православного вчення ще далі. Розділення між нами може здолати лише благодать Божа й щире навернення до істини Христової. Господь обіцяв, що настане час, коли буде один пастир і одне стадо. Дай Боже, щоб так і було! Адже істинна Церква - одна. Якщо їх багато, то це не є природним і нормальним. Значить, хтось тут помиляється і щось тут не так.

Святій Пасці передує Великий піст. Як виникла традиція посту?
Піст встановлений Церквою, його освятив Сам Христос. Перед тим, як почати Своє загальнолюдське служіння, Спаситель постився 40 днів. Постилися святі апостоли. Користь та необхідність посту засвідчили численні покоління людей, сонми святих угодників Божих. Церква визначає піст як час нашого духовного та фізичного зцілення. Святі отці кажуть, що піст і молитва - це два крила, завдяки яким людина може піднятися над життєвою суєтою та проблемами до Бога і таким чином досягати справжньої людяності. Великий Піст - триває сім тижнів, з яких останній має назву Страсного та присвячений спомину страждань, що їх терпів Христос ради нашого спасіння. Великий піст - це велика милість Божа, яку нам Господь надає щороку, щоб ми, готуючись до великого свята Пасхи, могли б розуміти, що і за допомогою Кого і задля чого ми повинні робити на землі. Сам Христос засвідчив, що така хвороба, якою хворіє кожна людина постійно - гріх, - зціляється тільки молитвою і постом. Як піст, так і наша поведінка під час посту регламентується Церквою протягом століть. Великий піст посту реально допомагає людям, коли хтось хоче принести справжнє покаяння і досягнути духовних вершин.

Що ми повинні усвідомлювати, святкуючи Святу Пасху?
Свято Пасхи - найголовніше та найбільш урочисте. Воно присвячене події надзвичайного характеру - Воскресінню із мертвих Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа! На цьому догматі Християнства - догматі про Воскресіння Христове - стоять всі інші догмати. Воскресіння Христа з мертвих ми сповідуємо в Символі Віри, який співаємо або читаємо за кожною Літургією в храмі, а також під час домашніх молитв. Апостол каже, що якщо б Христос не воскрес, то проповідь християнська була б даремною, як і віра наша. Христос воскрес із мертвих і тим самим відкрив для нас віру й надію на вічне життя. Бо як Він воскрес силою Отця Небесного, так і ми всі воскреснемо силою Його. Воскресне кожна людина в свій час, не дивлячись на те, чи то праведник, чи грішник. Всі воскреснуть для вічного життя. Але участь у цьому вічному житті буде різна. Для тих, хто добре скористався земним життям, - одна участь, для тих, хто не турбувався про своє майбуття, - інша. Ще задовго до Своїх страждань Христос неодноразово пророкував про Своє Воскресіння: "Вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть, и предадут Его язычникам, и поругаются над Ним, и будут бить Его, и оплюют Его; и в третий день воскреснет" (Мк 10, 33-34). В день Святої Пасхи Церква нагадує нам про велику подію Воскресіння Христового, про велику таємницю нашого викуплення, про ту велику істину, яка є в цій події, що торкається нашого скороминучого життя на землі та майбутнього безкінечного життя на небі. Пасхальна радість Святої Церкви продовжується протягом 40 днів. Отже, радіємо і ми. І просімо в Бога милості, миру, спокою, злагоди, радості, міцної віри і світлої надії! І пам'ятаємо завжди і всюди слова Господа: "Я с вами во все дни до скончания века" (Мф 28, 20).

Розмову вів Володимир Цендровський





 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Вознесіння Господнє
 Слово Блаженнішого Митрополита Володимира у День перемоги
 Молитва за Святую Церковь, в скорби и обстоянии сущую
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Проповідь у Неділю Всіх святих
 Блаженніший Митрополит Володимир: «Помісна Церква в Україні вже існує»
 20.05.2005. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир вручив керівництву Національного банку України ордени Української Православної Церкви
 19.05.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Блаженніший Митрополит Володимир освятив каплицю на честь святого рівноапостольного князя Володимира при Хмельницькому інституті МАУП
 Молитва cвятого Єфрема Сиріна
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Наша відповідь на милість Божу
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Прощена неділя
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Бесіда на Cпомин Адамового вигнання
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про Страшний суд
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Притча про блудного сина
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про заздрість
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про заздрість
 Молебное пение о недужных – ВИЧ-инфицированных
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Священномученик Володимир (Богоявленський)
 Як подати записку на молитву Митрополитові?
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. «Піди спочатку примирись із братом».
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Богоявлення
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Різдвяне Послання
 Блаженнейший Митрополит ВЛАДИМИР. Рождественское Послание
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про званих на вечерю
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Святитель Миколай
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Апостол Андрій Первозваний
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Сьомий день — Господу Богу Твоєму
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Введення Пресвятої Богородиці у Храм
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. 28 листопада розпочався Різдвяний піст
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Тільки віруй
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Про мир, який дарував людству Спаситель

 
Киевская Русь
© Українська Православна Церква
Технічна підтримка Global Ukraine